Святий Миколай по землі крокує

                                       Сценарій  свята:

                  
                                           " СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ПО ЗЕМЛІ КРОКУЄ"

Ведуча:      Хто не знає про Святого Миколая ? Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою . Виростають діти — і добра казка зникає , а Миколай залишається.Наслідуймо добрі вчинки Миколая ! Нехай це свято стане для нас святом милосердя , святом доброти , прощення , любові до ближніх.

                Ми зібралися у  школі

                В нашім гарнім добрім колі

                В нашій радісній родині

                Бо велике свято нині .

               

                У грудні , в гарну тиху ніч

                Зорі , як мільйони свіч ,

                Що світять вниз , на рідний край ,

                Де ходить Святий Миколай.

                Коли Святий Микола

                З небес на землю йде

                То кожний дім і школа ,

                Мов вулик бджіл гуде.

                Долетіла до нас вість ,

                Що в дорозі до нас гість.

                Хто це ? Кожен пам' ятай!

                Це святий наш Миколай!

               

               Діточок він всіх згадає,

                Їм дарунки посилає,

                Він вже близько , вже іде,

                Наша пісня вже гуде !

Ведуча : Щороку  приходить він у кожну родину з миром і дарунками. Для дітей стає чарівною казкою , коли невідомо коли і як з'являється вночі і кладе  під подушку , або у черевичок такі бажані для дітей гостинці.

              Хто ж це такий Святий Миколай ?!  Його земне життя розпочалося  десь 1700років тому в Малій Азії. У заможній родині народився хлопчик ,

якого звали Миколою. Нічого не бракувало малому Миколі — ні одежі , ні

їжі . Та через деякий час він залишився сиротою , спочатку померла його мама ,

а за нею і тато . Хлопчик ріс під опікою чужих людей . Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми . Це були діти небагатих батьків . Миколка їх жалів ,

але не знав , як їм допомогти . Був у Миколи старий учитель . Одного разу вони читали  Святе Письмо : “Коли ти робиш добро , нехай твоя правиця не знає , що робить лівиця ...”

--- Як це розуміти ? -- запитав в учителя  замислений Микола .

--- Коли ти робиш добро іншому , то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками  .

        Стояла глибока осінь . Миколка знав , що багато дітей у їхній околиці  жи -

вуть бідно , у голоді і холоді . От родина старого Олександра . Мати хвора , в

Петра немає взуття  , а мала Софійка  , щоб було чим витопити піч вранці

збирала на дорозі хмиз . Увечері Миколка тихо ,щоб слуги не бачили , подався

до комори . Набрав у торбинку борошна , налив олії , набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток , нові постоли . Все це

склав у велику торбину і сховався під своїм ліжком . Коли всі в домі поснули  , він тихенько вислизнув із-під ліжка ,і пробрався до Олександрової хатинки , поклав там торбину й чкурнув додому. Вранці старий Олександр не міг натішитись щедрими дарунками . Але ніхто не здогадувався , хто це міг зробити.

        З  того часу  Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам . Люди молили  Бога за невідомого  , який їм допомагає . Та ніхто не здогадувався , що то  був Микола .

       Миколині слуги стали помічати , що зникають харчі  , одяг .паливо з комор.

Стали пильнувати .  Одного разу , коли Микола тільки -но склав торбинку і вийшов із свого подвір'я  , його наздогнав старий слуга . Думав , що то злодій . Тоді й стало відомо всім , хто піклується про бідних.

      Минули роки . Микола вивчився і став  священиком . Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм як тільки міг. За це йому Господь і дав силу творити добро ще більше.

(Звучить пісня  “Доброта Миколая “)                   

                Жив колись давно на світі

                Десь у Азії юнак ,

                Роздавав дарунки дітям

                Той богатий одинак .

                Бідним дітям у потребі

                 Дарувати він любив

                 Аж Господь  Вседобрий в небі

                 Миколая полюбив.

                 Став епископом всезнаним

                  Миколай той чемно жив .

                  Особливої пошани

                   Він у Бога заслужив.

                   Запитав господь : “Що хочеш

                   За свої заслуги ти ?”

                   -- Хочу Господи , я хочу

                    Раз на рік на Землю йти .

                    Завітати в кожну хату ,

                    Всіх вітати знов ізнов .

                     Чемним дітям роздавати

                     Подарунки за любов .

                     І отак щоразу , діти

                     Вам щорокуБог дає:

                     Миколай мандрує світом--

                     Подарунки роздає.

  

  

       Ще у ті часи , як жив Святий Миколай , його вважали великим і сильним 

заступником  від  усіх бід і негараздів . Кажуть , що і зараз  Миколай карає недо-

брих і несправедливих та охороняє чесних людей .

        В Україні з давніх- давен відзначали свято  Миколая з особливим шануванням . Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками .

Для маленьких стає чарівною казкою , коли  невидимо з'являється  вночі і кладе

під подушку такі бажані гостинці . Виростають діти —і добра казка зникає , а

Миколай залишається.

                 (З'являються два Апгели. Один несе тоненьку книжечку , другий тов-

                   сту )

Ангел 1:  Ох я жі втомився . Ця книжка така товста , що крила опадають. Дове-

                 деться  везти вертольотом . А попереду ще багато праці.

Ангел 2 : Так . Деякі діти до останього дня посилали  Святому Миколаю листи

                  і навіть телеграми . Всі пишуть , що чемні , але  чи справді так ?

                  Ми ходимо поміж вами й перевіряємо , чи ви справді були чемними .

                  І ми все записуємо до книжки.

Ангел 1 :  До однієї книги—чемних , а до другої — непослухів .

Ангел 2 : В одній книжці — добрі справи. А вдругій — гріхи , грішки й усякі

                 погані діла .

Ангел1 :  То це я гріхи ношу?  Недарма ж моя ноша така важка , що я вже двічі

                  з неба впав .Але тут щось тут не так : не може бути , щоб  наші ук-

                   раїнські діти були такі нечемні. Ану почитаю . “ Реєстр для чемних

                   дітей” А покажи твою !  “ Реєстр непослухів” Щось ти наплутав !

                   Дивись , скільки в нас добрих дітей — ось вони сидять . Усміхаються      

                    й чекають на гостину отця Миколая . А нечемних зовсім мало . Та й

                    тих ми ще перевіримо , може , й викреслимо з  поганої книжки .

Ангел 2 :  Якже це я переплутав! Напевно . Це вже чортики постаралися .

Ангел 1:  А за те , що переплутав , мусиш нести оцю товсту книжку .

Ангел 2 : Добре вже , добре . Ходімо ж закінчувати свою роботу.

Чорт : Привіт , дзень добрий , гутен так !

            Вітаю вас на різний смак.

            Тут щось про мене згадували ?

             Мене звуть Антипком  ,

             До вас примчав я аж із пекла ,

             У вас —зима , а в нас-- хата тепла  ,

              У вас — мороз за хвіст щипа ,

              І в очі снігу насипа  ,

              Не дивіться , що я тут гість .

              Морозить .студить  , як на злість .

              Ой -ой-ой ! Болить .

              До цих нечемних дітей

              Я із самого пекла примчався.

               Прутики вербові я приніс.

               І кожен з прутиків придається  отим лінивим , що не вчаться .

Ведуча : Геть , Антипко , то дарма , лінюхів у нас нема.

                Правда , діти , що нема?

                Геть , Антипко , звідси , нема тобі що тут робити.

                Дивіться , що там світиться , горить , наче зірка миготить.

    ( До залу заходять ангели , які тягнуть сани з подарунками ,за ними величаво

       йде  Миколай )

Ангели :  Сніг , сніжок посипай .

                 Ось і добрий Миколай .

 Миколай :  Доброго дня , любі діти . Шановна громадо!  Я прийшов до вас

                     із далеких небесних просторів  і приніс вам  благословення від Бога

                      Нині свято в вашім домі

                      І я вас вітаю .

                      Гараздів , здоров'я і доброї долі

                      Щиро вам бажаю.

                      Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними на-

                       ділю : і чемних . І навіть , не зовсім чемних , бо всі мені любі й

                       милі.

   ( Вбігає чорт  , в руках — книга  “ Гріхи “)

                       Кому дарунків ?

                       Забіякам цим  і пустунам ?

                       Боягузам , лінюхам ?

                        Антипку краще знати

                        Кому дарунки роздавати.

     

    ( Одягає окуляри , сідає  і відкриває книгу  “ Гріхи “ і читає )

                       Ось вчора Гриць  тихцем у друга кинув камінцем .

                       Іванко бігав над потоком  і Ганісі підбив око .

                        А  Андрій до кави  своїй мамі всипав солі .

                        Павло часто не ходив до школи .

                       Нагрішили . Нагрішили  . Ти дарунки їм не дай.

                        Дай мені , а я швиденько донесу їх у свій край .      

Миколай :   Я дарунки оті просто так не даю.

                    За всі гарні справи  я торбинку свою

                     Розв'яжу для дітей , що достойні наград , Котрі мають повагу до бу-

                     днів і  свят. Ці друнки  . діти , роздадуть вам ангели господні . 

     

                     Свято Миколая святкуємо  в цей час  .

                     Здійснились всі мрії . Миколай у нас

                      Любий Миколаю . Прощення прийми ,

                      Будемо слухняні ,будем чемні ми.

                      Будем пам'ятати заповіді всі ,

                      Хочемо ми жити в щасті і добрі.    

Миколай : От і настав прощатись час .

                   Залишаю  вже я вас

                    Будьте добрі й завжди щирі

                     Живіть в злагоді та мирі.