80 річниця з дня визволення с. Червоний Тік"

 Розповідь:

Під фашистською окупацією наше село знаходилося 3 17 серпня 1941 року по 3 лютого 1944 року.

   Визволення нашого села  випало на той час, коли йшли проливні дощі, сніг, коли земля розкисла, що не дозволяло використати танки, авіацію, коли не вистачало снарядів, бо доставляти із за Дніпра було дуже важко. Радянська артилерія не могла подавити вогневі точки навіть в першій лінії оборони.

Багато воїнів поклали життя за визволення нашого села. Братська могила  в центрі села є свідченням цього. Одна з вулиць села носить ім’я лейтенанта І.Петрова.

     Танкісти 39-го танкового полку з десантом на борту почали переслідувати ворога до хутора Радіо і швидким маршем ввійшли до с. Червоний Кут (Червоний Тік), визволивши його, знищивши на своєму шляху ворожі обози і три танки, які їх супроводжували в бік Апостолового. В’їхавши в село танки зупинились біля будинку Федоренка. Жителі села щедро пригощали танкістів і солдат. А коли танкістам доповіли, що з боку Нікополя рухається вантажний потяг, і коли він з’явився в зоні спостереження, з першого пострілу попали в паровоз. До місця зупинки потяга було направлено роту автоматників 101 полку, які вступили в село з боку села Шолохове, під командуванням ст. л-та І.М. Поцілуєва.

     5 лютого було визволене м. Апостолове.

     4 частинам і з’єднанням було присвоєно звання Апостолівських, про що свідчить наказ Міністра оборони, який відтворено на алеї слави в м. Апостолове.

   При визволенні села Червоний Тік  всіх воїнів, які загинули, було поховано в братській могилі села Червоний Тік (спочатку на східній околиці села), а в 1973 році останки перенесено в центр села.

   Багато чоловіків  із села пішли на фронт, але не всім випало щастя повернутися до рідного села, до рідної домівки після Перемоги.

    З тяжких кривавих боїв не повернулися до рідних осель 26 жителів села.